Блог учителя Кириченко Алли Миколаївни: З досвіду роботи

Інновації у початковій школі-https://mon.gov.ua/ua/osvita/zagalna-serednya-osvita/pochatkova-shkola/innovaciyi

Інноваційні технології-https://drive.google.com/file/d/1u6esAzZNJs1C9A31dPOfARAIqsWkD8fc/view?usp=sharing

Тема: Готовність дитини до школи

Мета: Різнобічне вивчення проблеми підготовки дитини до школи.

ØЧи може вона зібрати пазли з п’яти частин за хвилину?

ØЧи знає дитина назви диких і свійських тварин?

ØЧи може вона узагальнювати поняття (наприклад, назвати одним словом овочі: помідори, морква, цибуля)?

ØЧи любить Ваша дитина самостійно працювати – малювати, збирати мозаїку тощо?

ØЧи може вона розуміти і точно виконувати словесні інструкції?

Кожна позитивна відповідь оцінюється в 1 бал. Результати тестування залежать від кількості позитивних відповідей на запитання тесту.

Отже, якщо їх:

15 – 18 – дитина готова йти до школи. Ви не дарма з нею працювали, а шкільні труднощі, якщо і виникнуть, можна легко подолати;

10 – 14 – ви на правильному шляху, дитина багато чого навчилася, а запитання, на які ви відповіли "ні”, підкажуть Вам, над чим іще потрібно попрацювати;

9 і менше – почитайте спеціальну літературу, постарайтеся приділяти більше часу заняттям з дитиною і зверніть увагу на те, чого вона не вміє.

Результати можуть Вас розчарувати. Але пам’ятайте, що всі ми – учні у школі життя.

У дослідженні проблеми готовності дитини до школи у науково-педагогічній літературі існує кілька підходів. Згідно з першим вікова періодизація виступає основоположним чинником, який враховує новоутворення у психічному розвитку дитини перехідного періоду, сформованість довільності психічних процесів та умінь саморегуляції (Л.А. Венгер, Л.С. Виготський, О.В. Проскура, Л.І. Божович). Другий підхід розглядає спілкування дорослого та дитини як вид діяльності, в результаті якого і відбувається входження дитини у соціум (О.Є. Кравцова). Перспективи для дидактичного конструювання навчального процесу у школі є третій підхід, одним із завдань якого є формування на дошкільному етапі передумов навчальної діяльності (Н.Т. Доронова, О.В. Проскура, О.П. Усова, С.Т. Якобсон). Однак сучасні процеси реформування освіти потребують перегляду наявних підходів, оскільки у зв’язку з приходом до школи шестирічних першокласників нового змісту набуває категорія „готовності дитини до шкільного навчання ”.

Визначення високої межі вступу дитини до школи суттєвим чином впливає на успішність її адаптації в умовах шкільного навчання. Л.С. Виготський вважає, що оптимальними, найбільш сприятливими є такі терміни систематичного навчання, відхід від яких може бути шкідливим для дитини, її розумового розвитку. К. Гейдебранд стверджує, що зміна зубів(дентиція) вказує на достатню психофізичну готовність дитини до школи та пояснює: „Велика свідомість з одного боку, і образність – з іншого, характеризують життя дітей після початку зміни зубів. Потрібно дочекатися цієї віхи у розвитку, перш ніж починати шкільне навчання”.

У дослідженнях Ш.О. Амоношвілі, Н.М.Бібік, М.В. Богдановича, М.С. Вашуленка, Н.О. Головань, О.Я. Савченко доведено доцільність початку навчання у школі із шестирічного віку. Критичність психологічних змін у цей період означає завершення формування певних психологічних функцій на дошкільному етапі розвитку та виникнення нових психологічних характеристик особистості дитини,пов’язаних із підвищенням її інтелектуального потенціалу, актуальної потреби у пізнанні дійсності. Шестирічна дитина, на думку Ш.О. Амоношвілі, більш готова до початку шкільного навчання, ніж семирічна.

Аналіз наукових праць з проблеми готовності до шкільного навчання засвідчує багатоаспектність та неоднозначність трактування поняття готовності, її компонентів. Тому в дослідженні цієї проблеми, особливо актуальної для шкільного навчання з шести років, визначимо такі завдання:

vВивчити і виконати порівняльний аналіз вікової динаміки шести – та семирічних першокласників, їхніх навчальних досягнень на основі цільового спостереження;

vЗдійснити диференціацію складових готовності до шкільного навчання, розкрити особливості кожної.

Готовність мотиваційної сфери дитини дошкільного віку до прийняття нової соціальної ролі школяра полягає у структурно-змістовій визначеності та підпорядкованості мотивів дитини 6-7 років.

У дошкільному віці дитині властива природна потреба у пізнанні навколишньої дійсності, яка через різний за ступенем усвідомленості мотив, реалізується в ігрових формах діяльності. Закріплення нормативних, життєво важливих комплексів поведінки здійснюється у діяльності за допомогою мотивів. Вони, хоч і виконують соціальну роль, для дитини мають спонукальне значення, яке обмежується задоволенням потреб в оволодінні індивідуальним досвідом життєдіяльності. Але в „надрах” дошкільного віку починають зароджуватися соціально значущі мотиви поведінки та діяльності дитини. Мотиви, в основі яких потреба дитини в усвідомленому ставленні до завдань дорослого, бажання їх виконувати та одержувати результат чи навчатися того нового, що знадобиться надалі, можна віднести до елементарно шкільних. Успішність у школі стає можливою

Тест для батьків майбутніх першокласників

§ Чи готова дитина до школи?

§ Чи хоче Ваша дитина йти до школи?

§ Чи думає Ваша дитина про те, що у школі вона багато дізнається й навчатися буде цікаво?

§ Чи може Ваша дитина самостійно сидіти над якоюсь справою, яка потребує зосередженості впродовж 30 хвилин (наприклад, збирати конструктор)?

§ Чи Ваша дитина у присутності незнайомих анітрохи не соромиться?

§ Чи вміє Ваша дитина складати розповіді за картинкою не коротші, ніж із п’яти речень?

§ Чи може Ваша дитина розповісти напам’ять кілька віршів?

§ Чи вміє вона відміняти іменники за числами?

§ Чи вміє Ваша дитина читати по складах або цілими словами?

§ Чи вміє Ваша дитина рахувати до 10 і назад?

§ Чи може вона розв’язувати прості задачі на віднімання й додавання одиниці?

§ Чи правильно, що Ваша дитина має тверду руку?

§ Чи любить вона малювати і розфарбовувати картинки?

§ Чи може Ваша дитина користуватися ножицями і клеєм (наприклад, робити аплікації)?

Як ти розумієш речення?

· Дівчинка збирає листочки. Листочки, зібрані дівчинкою.

· Їжачок збирає груші. Груші, зібрані їжачком.

Закінчи речення.

Весною квіти… Літом квіти …

Восени земля вкрита … Взимку земля вкрита …

Оля пішла в кіно, хоча… Мишко почав їсти суп, але …

Катя посадила сестру на санки і … Діти взяли кошики для грибів, та раптом …

Якщо взимку сильний мороз, то … Хлопчик захворів, тому, що …

5 Встав речення пропущені слова.

Увечері мама … з роботи.

Вдома вона готує смачну … для всієї сім’ї.

Всі їй … прибирати і … посуд.

Тільки кішка Мурка … на дивані.

Зробивши …, сім’я відпочиває.

Пам'ять. Зорова пам'ять.

Розглянь малюнок. Спробуй запам’ятати всі предмети, що там зображені. (Малюнок повинен містити не менше 6 зображень). Подивись на таблицю, запам’ятай пари картинок. (демонструємо таблицю 10-15 сек.). Тепер намалюй фігурки, що були зображені напроти кожного малюнку 10 за умови сформованості у дитини позитивних мотивів учення як передумови оволодіння навчальною діяльністю. З приходом до школи потреби дитини набувають іншого змістового значення: навчання стає соціально важливою справою, що спонукає до систематичної відповідальної та обов’язкової праці у певній соціальній групі (класі, школі). Можна вважати, що у дитини сформована мотиваційна сфера, якщо в неї склалося позитивне ставлення до шкільного навчання як суспільної справи, є бажання вчитися, здобувати нові знання, вона виявляє інтерес до пізнання дійсності та має достатньо розвинені й усвідомлені пізнавальні потреби та інтереси. У становленні особистості важливу роль відіграють емоції та почуття або переживання дитиною подій власного буття. „Розуміння педагогом дитини, - стверджує І. Бех, - неможливе без правильної оцінки емоційних станів”. Переживання викликають різні за глибиною стани схвильованості, зацікавленості, здивування, засмучення, задоволення тощо. Позитивними чи негативними вони стають залежно від емоційної стійкості, внутрішньої врівноваженості, впевненості дитини у своїх силах. Переживання двох протилежних відчуттів – сили і слабкості – супроводжується поступовим нарощенням, накопиченням та фіксацією емоційних станів (О. Кононко). Збагачення емоцій новими враженнями, що закріплюють позицію успіху, потребу в самоствердженні, когнітивну ініціативу, сприяють формуванню самодостатньої особистості. Навпаки, процеси спонтанного становлення емоційної сфери, недоброзичлива атмосфера у сім′ї, авторитаризм дорослих в освітніх закладах спричиняють формування емоційно незрілого, пасивного, апатичного індивідуума.

У перехідний період посилюються зв’язки інтелекту та емоцій, мова дитини набуває емоційного забарвлення. Для шестирічних першокласників важливо як найповніше використовувати потенціал емоційної сфери для становлення пізнавальної активності, необхідно обрати безпечний для здоров’я дитини режим роботи, щоб запобігти емоційному перевантаженню.

Вже с перших днів у школі особистісне підпорядкується колективним формам роботи, тобто виникає протиріччя між індивідуальними переживаннями дитини та соціонормативними вимогами. Семирічні першокласники здатні до спрямованих емоцій, самоцінних суджень, передачі власних переживань вербальними засобами, саморегуляції, емоційних станів залежно від навчальної ситуації, свідомо дотримуються(або намагаються) правил шкільного розпорядку тощо. Вони мають більш „зрілі та розумні” емоції, багатий світ усвідомлених внутрішніх переживань.

Семирічна дитина готова до корпоративної діяльності, співпраці у різних видах діяльності, активного та ініціативного ставлення до процесу навчання в умовах класу. Нею переживаються успіх (неуспіх) при виконанні навчальних завдань, порівнюються власні навчальні досягнення з досягненнями інших дітей і на основі цього формується рівень домагань та стратегія поведінки в об’єктивній реальності.

Вольова готовність дитини до школи визначається рівнем сформованості механізмів саморегуляції у навчальних ситуаціях, бажання вчитися. Про його сформованість можемо говорити тоді, коли в дитини склалися переконання у необхідності навчання, розуміння, що навчання – відповідальна та важлива справа.

Розумова готовність дитини до шкільного навчання передбачає достатній розвиток розумових процесів, необхідних для володіння цілісною навчальною діяльністю. Прихід до школи у шість років передбачає наявність у дитини вміння будувати не тільки прості алгоритмічні програми майбутньої діяльності, зорієнтованої на отримання оптимального результату, а й стратегії евристичного порядку.

В цей час „ціле” сприймається дітьми раніше „частин”

Завдання з геометричним матеріалом.

Що в кімнаті схоже на прямокутник, круг, трикутник?

Поняття «однакові».

Які предмети в кімнаті ми можемо вважати однаковими?

Поняття «під, над, поруч, за, на, у, з-за, з».

Завдання за малюнком.

Поняття «попереду, позаду, поряд, після, перед».

Завдання з геометричними фігурами вишикуваними в рядок.

Пізнавальна активність. Пошук логічних зв’язків.

Чим буде? Ким буде?

- зерно пшениці - дівчинка

- аркуш паперу - цуценя

- дошка - яйце

- цеглина - ікринка

- тканина - гусеня

Послухай пари слів. Спробуй сам знайти пару.

небо-місяць хмара- дощ

собака- … заєць - …

килим - … квіти - …

жаба - … відро - …

Діти біля школи посадили калину, бузок, жасмин, барбарис.

(Діти біля школи посадили кущі.)

У мами в шафі є пальто, шуба, спідниця, сукня.

(У мами в шафі є одяг.)

Розумова готовність. Знайди зайве

Озеро, море, калюжа, океан, ставок. (калюжа)

Зелений, жовтий світлий, білий, червоний. (світлий)

Артем, Коля, Сергій, Наталка, Олексій, Діма. (Наталка)

Щука, карась, черепаха, сом, окунь. (черепаха)

Мама. Тато, син, сестра, гість, бабуся. (гість)

Жовтий, блакитний, білий, темний, синій. (темний)

Встанови закономірність

Намалюй 4 геометричні фігури так, щоб у кожному рядку вони розташовувалися по-різному.

Пізнавальна активність. Просторове уявлення

Поняття «праворуч, ліворуч, вгорі, внизу».

Завдання за малюнком.

Покажи в зошиті лівий верхній кут, правий нижній кут, середину зошита, лівий нижній кут, правий нижній кут.

Поняття «схожі» поступовій диференціації властивостей предметів.

У сім років – збільшується питома вага цифрових повідомлень, точність та надійність інформаційних даних, достовірність та визначеність інформації.

Комунікативна готовність до шкільного навчання передбачає достатній рівень особистісно зорієнтованого спілкування дитини з дорослими та однолітками, що забезпечує їй індивідуальну адаптацію до навчання.

Перевірити готовність дитини до школи можна за такими тестами:

Мотиваційна готовність дитини до навчання

1. Ти вже підріс і восени підеш не в дитячий садок а до школи. Ти хочеш ходити до школи? Чому?

2. Де, на твою думку, цікавіше, у школі чи в дитячому садку? Чому?

3. Чим займаються у школі діти? Що ти знаєш про школу?

4. Кого в школі вважають хорошим учнем? А кого - ні?

5. Що тобі подобається робити у вільну хвилину? Чи відвідуєш ти якусь спортивну секцію, гурток, малюєш, вирізаєш?

6. Ти йдеш до школи і по дорозі зустрічаєш своїх друзів. Вони тобі пропонують погратися. Що ти вибереш: підеш до школи чи пограєшся з друзями?

Розумова готовність. Поняття про навколишній світ.

1. Назви своє прізвище, ім’я, по-батькові.

2. Скільки тобі років? Коли твій день народження?

3. Назви членів своєї родини.

4. Чи читають тобі батьки казки? Чи граєш ти з ними в ігри? Які саме?

5. Як звати твою маму? Тата?

6. На якій планеті ти живеш?

7. В якій країні ти живеш?

8. Назви адресу за якою ти живеш?

9. Яких ти знаєш свійських тварин? Птахів?

10. Назви диких тварин.

11. Які тварини взимку сплять? (ведмідь, їжак, білка, борсук)

12. Яких ти знаєш зимуючих птахів? Перелітних?

13. Чим свійські тварини відрізняються від диких тварин?

14. Чим зимуючі птахи відрізняються від перелітних?

15. Чим пташка відрізняється від тварини?

16. Чим місто відрізняється від села?

Розумова готовність. Узагальнення.

1. Назви одним словом.

Буряк, цибуля, морква, часник – (овочі).

Плаття, куртка,сорочка, спідниця – (одяг).

Стіл, шафа, крісло, стілець, диван – (меблі).

Трамвай, поїзд, автобус, метро – (транспорт).

Понеділок, середа, четвер, - (дні тижня).

Січень, березень, червень – (місяці).

Мама, брат, сестра, бабуся – (родина, сім’я).

Оса, комар, муха, метелик – (комахи).

Ткаченко, Франко, Солоданюк – (прізвища).

Полуниця, малина, смородина – (ягоди).

2. Скороти речення.

До нас на подвір’я прилетіли ворона, сорока, ластівка, горобець.

(До нас на подвір’я прилетіли птахи.)

На городі росте морква, гарбуз, цибуля, редиска.

(На городі ростуть овочі.)

У кімнаті є крісло, диван, стілець, ліжко.

(У кімнаті є меблі.)

Різнобічне вивчення проблеми підготовки дитини до школи сприятиме ефективному конструюванню педагогічного процесу, що допоможе дітям успішно подолати бар′єр нової соціальної ролі школяра, а вчителю – гарантувати якість результатів педагогічної праці.

Блог учителя Кириченко Алли Миколаївни

З досвіду роботи

1 коментар:

Прихильники

Загальна кількість переглядів сторінки